П'ятниця, 05 березня 2010 20:13

Фактор часу при розслідуванні злочинів минулих років.

Для того, щоб розкрити дане питання, спочатку нам потрібно визначитися з важливістю самого фактору часу для розслідування злочинів.
Розкриття злочину як пізнавальна діяльність здійснюється в конкретній кримінально-процесуальній формі (формі доказування) і спрямоване на встановлення обставин, які підля¬гають доказуванню у кримінальній справі (ст. 64 КПК). Швидке і повне дослідження обставин справи, що підлягають доказуванню в ході попереднього розслідування, є передумовою швидкого і повного розкриття злочину. Не можна розкрити злочин, не здійснивши попереднього розслідування, в її рамках здійснюється доказування, в тому числі й шляхом провадження слідчих дій (огляд місця події), без доказування неможливо вирішити питання про наявність або відсутність підстав до порушення справи або відмови в її порушенні.
Швидке і повне розкриття злочину - результат діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду щодо всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи.
Визнання швидкості у кримінальному процесі має значне теоретичне і практичне значення. Оцінка цієї важливої вимоги процесуальної діяльності відповідно до її справжнього значення для успішної боротьби зі злочинністю позитивно впливатиме на подальший розвиток кримінально-процесуального права й удосконалення організації провадження на всіх стадіях процесу в напрямку його прискорення, залучатиме до цих питань ще вчених і практиків.
Щоб успішно розкрити злочин, необхідно своєчасно виявити і закріпити сліди злочину, зібрати докази, що обвинувачують і виправдовують обвинуваченого. Зволікання з проведенням тих або інших слідчих дій найчастіше призводить або до втрати самої можливості одержання доказів, або до зменшення такої можливості. У цьому контексті В.С. Кузьмичов слушно підкреслив: „Людина (і людство в цілому) завжди була зацікавлена у досягненні результатів своєї діяльності з найменшими витратами сил, засобів і часу. Не становить винятку в цьому плані і діяльність з розслідування злочинів, швидкість досягнення результатів якої є законодавчою вимогою" [посилання, с. 20].
Безперечно, всі явища в природі мають властивість тривати у часі. Важливу роль фактор часу відіграє й у боротьбі зі злочинністю. При розслідуванні кримінальних справ він, по-перше, є одним з основних компонентів характеристик розслідуваних злочинів, а по-друге, сприяє збиранню доказів і їхній оцінці. У цьому дуже важливе значення має швидкість. Тут вона проявляється у невідкладності і раптовості.
Водночас існує група злочинів, де фактор часу проявляється зовсім по іншому. Це злочини минулих років. В даному випадку фактор часу при розслідування цих злочинів не може проявитися у невідкладності та раптовості.
Слід відмітити, що у криміналістичній характеристиці злочинів минулих років головною якісною ознакою є час, якій минув з моменту скоєння злочину до його по¬вторного розслідування. Ця ознака дозволяє збудувати нову методику роз¬слідування злочинів минулих років.
Термін "злочини минулих років" не слід розуміти буквально. Це не тільки злочини скоєні у минулому, але і нерозкриті злочини цього року, кримінальні справи по яким були зупинені.
Методика розслідування злочинів минулих років охоплює випадки, коли виявлений злочин розкрити не вдалося, винний і особа, яка його вчи-нила, не були виявлені, кримінальна справа про нерозкритий злочин від-повідно до кримінально-процесуального законодавства була зупинена і перед слідчим та органом дізнання стоїть завдання по встановленню осіб, які скоїли цей злочин.
На результат розкриття та розслідування злочинів минулих років негативно впливає такий елемент криміналістичної характеристики, як час, який минув від скоєння злочину до його повторного розслідування.
Чим більше часу минуло від скоєння злочину, тим складніше отримати інформацію про обставини цієї дії та осіб, що приймали в ній участь. Під дією часу люди можуть забути деякі факти, можуть переїхати у друге місто, селище, де їх важко буде знайти, померти; речові докази та сліди під дією часу втрачають деякі свої важливі ознаки і взагалі можуть бути знищені.
Але не слід характеризувати дію фактору часу на розслідування і нерозкритих злочинів минулих років тільки з негативної сторони.
Слідча практика показує, що такий вплив може бути і позитивним. Так, злочинець під дією часу втрачає почуття небезпеки і часто починає похвалятися про скоєний ним у минулому злочин, що надає додаткові умови для розкриття злочинів минулих років.
У деяких випадках розкриттю злочинів минулих років допомагає зміна позиції потерпілого або свідка, які раніше з яких-небудь особистих причин давали неправдиві свідчення.
З часом може змінитися відношення самого злочинця до скоєного ним злочину. Іноді злочинець, будучи викритим у скоєнні іншого злочину, дає свідчення про скоєнні їм злочини, які залишилися не розкритими.
Фактор часу при розслідуванні злочинів минулих років находить свій прояв у тому, що під час роботи по нерозкритій справі слідчий, який проводив попереднє розсліду¬вання, часто відчуває безперспективність і безнадійність, тому не відчуває успіху і почи¬нає виконувати обов'язки формально.
Слідчий, який зупинив кримінальну справу, при шинуванні свой' подальшої робо¬ти по нерозкритому злочину, вивченні матеріалів попереднього слідства, як правило, не помічає своїх припущених раніше помилок. Це пов'язано зі звиканням до кримінальної справи, що різко послабляє увагу слідчого. Матеріали справи здаються йому добре зна¬йомі, нічого нового він в них не бачить і не яких нових висновків він вже не може зро¬бити.
Для усунення цього впливу розслідування доручають новому слідчому.  Але не слід розуміти, що передача припиненої справи новому слідчо¬му несе тільки позитивні моменти. Таке рішення мас і свої негативні сто¬рони. Новому слідчому доведеться витрачати додатково багато часу на ви¬вчення матеріалів припиненої справи, дослідження місця злочину, озна-йомлення зі змістом і результатам проведеної слідчої і оперативної робо¬ти, щоб виявити повноту та глибину перевірки висунутих раніше по справі версій.
Фактор часу також впливає і на дотримання процесуальних норм при організації розслідування злочинів минулих років. По діючому кримінально-процесуальному законодавству робота згідно зі ст. 210 КПК України по припиненої кримінальної справі повинна проводи¬тися тільки після поновлення впровадження по ній.
Розслідування по відновленій кримінальній справі має тактичні особ-ливості. Перш за все треба враховувати дію фактору часу. Як правило, від-новлення зупиненої кримінальної справи проводиться через значний час після скоєння самого злочину, що впливає на тактику розслідування і осо-бливості проведення окремих слідчих дій.
Однією з таких слідчих дій є допит потерпілих, свідків. В процесі його проведення необхідно використовувати тактичні прийоми, які допо¬можуть вказаним особам згадати та розповісти про злочин. Тому необхід¬но ставити перед особами при допиті питання, які викликають асоціативні зв'язки, пропонувати докладно і послідовно розповісти, про свої дії у пев¬ний час, пред'являти свідку (потерпілому) документи, фотографії, речові докази, проводити допит на місці події, знайомити з свідченням інших свідків.
Для розслідування відновлених провадженням кримінальних справ характерно велика кількість повторних допитів потерпілих, свідків. У зв'язку з тим, що пройшов певний час після скоєння злочину слідчому необхідно вирішити питання чи використовувати йому давні свідчення тих свідків, яких після відновлення провадження не вдалося знайти (пере¬їхали до іншого місця, змінили прізвище, захворіли, померли та інше), чи поповнити цей недолік шляхом збору додаткових даних і інших доказів.
Велику складність викликає допит підозрілого по відновленої провадженню кримінальній справі. Час, який минув після скоєння злочину, заспокоює особу, робить її менш вразливою, і тому складніше отримати від неї правдиві свідчення. Разом з тим на відміну від тих випадків, коли підозрюваний був затриманий відразу після скоєння злочину, по відновле-них справах слідчий мав можливість краще підготуватися до допит) осо¬би, яка можлива причетна до нерозкритого злочину. Він визначає дату відновлення попереднього слідства і допиту, а також має необхідний час для вивчення особи.
Це декілька полегшує рішення задачі і дозволяє в ході допиту навіть при недостатніх доказах отримати позитивні результати і навіть одержати правдиві свідчення.
Тактика допиту підозрюваного по відновленої провадженню кримінальної справи визначається тією слідчою ситуацією, яка склалась. Визна-чаються такі слідчі ситуації, які бувають при допитах підозрюваних по відновлених кримінальних справах:
■ особа, яку необхідно допитати, раніше не підозрювалась і до припинення кримінальної справи не допитувалась;
■ особа, яку необхідно допитати, до припинення кримінальної справи органами слідства підозрівалась у скоєнні нерозкритого злочину і була допитана підозрюваним або свідком;-
■ підозрюваний скоїв інший злочин, розслідування по якому продовжується;
■ підозрюваний засуджений за скоєння іншого злочину та відбуває покарання в ВТУ;
■ злочин скоєний групою осіб, однак підозрюваний своєчасно не був встановлений і кримінальна справа проти нього була виділена в окреме провадження, зупинена в той час як інші співучасники зло¬чину засуджені та відбувають покарання.
Розглядаючи тактику допиту підозрюваних при кожній окремій слідчий ситуації можна сказати, що при допиті особи, яка раніше не була у полі зору слідчих органів і не допитувалась, слід використати тактичні прийоми, застосування на дії фактора раптовості. Вже сам виклик такої особи на допит, з урахуванням того, що від скоєння злочину минуло бага¬то часу, виявляється для нього несподіваним і може породити у нього уяв¬лення, що слідчий добре поінформований про нерозкритий злочин і має докази його вини. Це уявлення може бути підкріплене якщо при наявності законних підстав, по-перше проведення затримання підозрюваного та об¬шуку по місцю проживання, а також шляхом його термінового виклику, Коли допит є для допитуваного несподіваним, часто навіть при незначно¬му обсязі доказів, якщо їх вміло використовувати, можливо отримати пра¬вдиві свідчення.
Раптовість допита повинна зв'язуватися зі створенням при допиті перебільшеної уяви про поінформованість слідчого, що досягається не лише тільки справжніми доказами.
На допиті особи, можливо причетної до нерозкритого злочину, слідчий користуючись попередньою підготовкою та вивченням його особи, має можливість показати свою інформованість про його біографію, образ життя, зв'язки. Це нерідко сприймається як свідоцтво того, що слідчий усе знає і про його участь в скоєнні злочину.
У ситуаціях, коли особа, можливо, причетна до скоєння нерозкритого злочину, до припинення кримінальної справи допитувалась, і слідчий має її свідчення відносно скоєного злочину, виникає можливість провести но¬вий допит з урахуванням того, що допитуваний, як правило, погано пам'я¬тає деталі своїх колишніх свідчень.
Суперечність, яка виникає між колишніми і повторними свідченнями даної особи, слідчий може використовувати для його викриття. Якщо пі-дозрюваний додержується давніх свідчень, то важливою умовою успіху допиту є пред'явлення нових доказів його вини, особливо тих, які повніс¬тю спростовують його версію.
При відновленні кримінальної справи в ситуації, коли підозрюваний заарештований за скоєння іншого злочину і при розслідуванні стало відо¬мо, що ним скоєні і залишились нерозкритими злочини, допит повинен проводити слідчий, який розслідує основну справу, по якій обвинувачено¬го заарештовано. Йому легше встановили з обвинуваченим психологічний контакт і отримати правдиві свідчення і про скоєний їм раніше злочин.
В випадках, коли підозрюваний засуджений і знаходиться в ВТУ, його для допиту необхідно перевести до слідчого ізолятору, а потім використа¬ти всю оперативну інформацію. Можливо оточенню підозрюваного в ВТУ добро відомо, які ще злочини він зробив. Тому працюючи по зупинених справах про нерозкриті злочини, слідчий повинен організувати взаємодію з працівниками оперативно-режимних підрозділів ВТУ. Відомо, що досві¬дчені злочинці, які скоїли тяжкі злочини, часто зізнаються в скоєнні менш небезпечного злочину, щоб потрапити в ВТУ і сховатися від правоохо-ронних органів. Тому своєчасне повідомлення працівників ВТУ має вели¬ке значення для розкриття злочинів минулих років.
Якщо підозрюваний знаходиться на волі, а його співучасники засуджені і знаходяться в ВТУ, необхідно раніше допитати цих осіб, щоб встановити роль підозрюваних в скоєному злочині. Набута інформація може нести важливе значення для ефективного його допиту.
У цілому при допиті підозрюваних по відновлених справах ефективно пред'явити нові докази, отримані при проведенні інших слідчих дій (на-приклад, обшук, у ході якого виявилися викрадені речі, інші речові дока¬зи), а також висновки різних судових експертиз.
По відновлених кримінальних справах часто проводиться відтворення обстановки й обставин події злочину. Проведення цієї слідчої дії має свої тактичні особливості. З одного боку, обставини місця події з часом змі-нюються, що може ускладнити орієнтування обвинуваченого, чиї свідчен-ня перевіряються. Тому іноді виникає питання про попереднє проведення слідчої реконструкції місця події. Але з другого боку, якщо сам обвинува-чений зможе вказати на зміни обставин місця події з часу скоєння злочи¬ну, що може стати у доказуванні позитивним моментом, бо посилює дока¬зове значення проведеної слідчої дії.
Тому вибір, який з способів відтворення обставин злочину використа-ти, належить слідчому в залежності від особи злочинця і від змін, які від-булися.
Велике місце при розслідуванні відновлення кримінальних справ за-ймає проведення судових експертиз. Призначаються вони у зв'язку з вияв-ленням слідчим нових слідів і речових доказів, або з можливістю отри¬мання від затриманого обвинуваченого зразків для зрівняльного дослі¬дження (крові, волосся, почерку та іншого). Тому експертизи по відновле¬них справах (судово-медична, судово-психіатрична, дактилоскопічна) не¬рідко пов'язані з особою затриманого злочинця.
При проведені експертиз іноді виникають труднощі, які пояснюються тим, що досліджуваний об'єкт з часом змінюється і втрачає деякі свої осо-бливості та якості. Однак у ряді випадків експерти можуть допомогти слі-дчому встановити важливі факти та обставини. Так ефективно діючими є судово-балістичні експертизи з використанням банку даних про всю вог-непальну зброю та боєприпасів для неї. Також багато позитивних резуль-татів одержано при проведенні дактилоскопічних експертиз, що дозволяє отримати важливі докази.
Інші слідчі дії (слідчий огляд речових доказів, пред'явлення для впіз-нання, обшук, виїмка) при розслідуванні відновлених провадженням кри-мінальних справ здійснюється значно рідше.
Розслідування злочинів минулих років потребує від слідчого викори-стання всіх засобів, прийомів та методів, що розроблені в криміналістиці, наполегливості, знання методів розслідування цієї категорії кримінальних справ.