Позовна заява (зустрічна)
про визнання договору застави недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Мені на праві приватної власності належить автотранспортний засіб – легковий автомобіль ВАЗ, модель: 2109, № кузова/шасі ХТА 210900Ь0929884, реєстраційний номер: 167-15 ХО.
У 1999 році я видав довіреність на право управління вищезазначеного транспортного засобу Петрову Петру Петровичу строком на три роки.
У 2002 році ми разом з Петровим П.П. подовжили строк довіреності, Петров П.П. отримав в МРЕВ ДАІ м. Старе Невідоме тимчасовий технічний паспорт з правом керування мого автомобіля терміном 20 років.
Вищезазначений автомобіль Петров П.П. використовував для здійснення підприємницької діяльності.
У серпні – вересні 2006 року Петров П.П. звернувся до мене з пропозицією погодитись стати його поручителем перед КБ „Неіснуючий банк”, та дати у заставу належний мені автомобіль.
Оскільки я не орієнтуюсь в нормах чинного законодавства, а Петров П.П. не зміг дати мені вмотивовану відповідь про правові наслідки моєї згоди стати поручителем, ми домовились про наступне. Петров П.П. отримує копію договору застави, покаже мені і я вирішу підписувати його чи ні.
Пізніше, я дізнався від Петрова П.П., що ознайомившись в приміщені банку з умовами договору застави, він одразу вирішив, що я договір не підпишу, оскільки згідно умов договору застави я відповідаю належним мені майном по його зобов’язанням.
17 травня 2007 року я дізнався що належний мені на праві власності автомобіль (р/н 167-15 ХО) було вилучено у Петрова П.П. посадовими особами КБ „Неіснуючий банк”, на підставі договору застави від 06.10.2006 року.
Вважаю дії посадових осіб КБ „Неіснуючий банк” такими що суперечать нормам діючого законодавства, з наступних підстав.
У частині 1 статті 574 ЦК України зазначено, що застава виникає на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Оскільки договір застави я не підписував, з його умовами не ознайомлювався то вважаю цей правочин не дійсним.
Згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У статті 387 ЦК України зазначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
В жовтні 2007 року я дізнався, що ЗАТ КБ „Неіснуючий банк”, в особі НФ ЗАТ КБ „Неіснуючий банк” звернувся до Невідомого міськрайонного суду Недосяжної області з позовною заявою до Петрова П.П. та Семенова С.С. – про звернення стягнення на автотранспортний засіб, який належить мені на праві власності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 203, ст. 216, ст. 321, ст. 387, ст. 574, ст. 638 ЦК України, ст. 3, ст. 123, ст. 124 ЦПК України,

п р о ш у:

1. Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву, об’єднати в одне провадження з первісною позовною заявою та розглянути спільно з первісним позовом.
2. Визнати договір застави від 06.10.2006р. – не дійсним.
3. Витребувати майно (автотранспортний засіб – легковий автомобіль ВАЗ, модель: 2109, № кузова/шасі ХТА 210900Ь0929884, реєстраційний номер: 167-15 ХО), що належить Семенову Семену Семеновичу з незаконного володіння НФ ЗАТ КБ „Неіснуючий Банк”. Зобов’язати НФ ЗАТ КБ „Неіснуючий Банк” повернути автотранспортний засіб – легковий автомобіль ВАЗ, модель: 2109, № кузова/шасі ХТА 210900Ь0929884, реєстраційний номер: 167-15 ХО.

Додатки:
1. Докази сплати держмита – оригінал.
2. Докази сплати витрат з ІТЗ судового процесу – оригінал.
3. Техпаспорт на ім’я Семенов С.С. – 3 копії.
4. Позовна заява (зустрічна) – 2 копії.

Дата: ______________________

_______________                        С.С. Семенов