Вівторок, 11 серпня 2009 20:25

Заперечення на поховну заяву про усунення перешкод в користуванні житлом та виселення

До Неіснуючого міськрайонного суду Недосяжної області
22222, м. Неіснуюче, вул. Ніяка, 172
тел. 5 55555 55555; 4 44444 44444

Судді Потребенько П.П

справа № 2п-47/2007
(справа № 2-1142/2004)

Позивач:                                                                     Іванов Іван Іванович
22222, Недосяжна область, м. Неіснуюче
вул. Небачена, 10, кв. 118
(засоби зв’язку не відомі)

Відповідач 1:                                                             Степанова Степаніда Михайлівна
22222, Недосяжна область, м. Неіснуюче
вул. Небачена, 10, кв. 29
тел. 3 33333 33333

Представника відповідача 1:                            Дмитренка Дмитра Дмитровича
33333, м. Недосяжне, вул. Якась, буд. 3, кв. 21
тел. 1 1111 111111

Відповідач 2:                                              Степанов Степан Степанович
22222, Недосяжна область, м. Неіснуюче
вул. Небачена, 10, кв. 29
тел. 7 77777 77777

Відповідач 3:                                                          Васюков Василь Васильович
22222, Недосяжна область, м. Неіснуюче
вул. Небачена, 10, кв. 29
тел. 9 99999 99999


Заперечення на позовну заяву
про усунення перешкод в користуванні житлом та виселення.

В провадженні Неіснуючого міськрайонного суду Недосяжної області знаходиться справа за позовом Іванченко І.І. до Степанової С.М.., Степанова С.С., Васюкова В.В. про усунення перешкод в користуванні житлом та виселення.
З позовними вимогами позивача я не згоден з наступних підстав:
Квартира № 29 у будинку № 10 по вулиці Небаченій у місці Неіснуюче належить матері Степанової С. М. – Тарасенко Тетяні Тарасівні, згідно договору дарування, посвідченого 26.03.1997 року приватним нотаріусом Неіснуючого нотаріального округу Простяцькою І.І. та занесений у реєстр за № 713.
Договір дарування від 26.03.1997р. ніким не оспорювався та не визнавався не чинним у судовому порядку.
30 листопада 2006 року, вказану квартиру, яка належить Тарасенко Т.Т. на праві власності , було придбано на прилюдних торгах, що проводились Недосяжною філією СДП «Балачки», громадянкою Івановою С. С.
21 травня 2007 року Іванова С.С. продала зазначену квартиру позивачу – Іванову І.І.
Стягнення на квартиру Тарасенко Т.Т. проводилось у зв’язку з борговими зобов’язаннями Степанової С.С. перед третіми особами.
Виконавчі дії щодо опису й арешту вищезазначеної квартири виконувались з грубим порушенням норм діючого законодавства, результатом яких стало те, що державного виконавця, згідно вироку суду, який набрав законної сили, притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Право власності на зазначену квартиру у Іванової С.С. виникло на підставі постанови Неіснуючого місьрайонного суду Недосяжної області від 13.03.2007р. (суддя Потребенько П.П.), якою суд зобов’язав НП «Неіснуюче бюро технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права власності на квартиру № 29 у буд. № 10 по вул. Небачена м. Неіснуюче.
19 червня 2007 року вищезазначена постанова була скасована Ухвалою Вигаданого апеляційного адміністративного суду. Справу направлено на новий розгляд.
Під час розгляду справи в апеляційному суді Іванова С.С. здійснила відчуження спірної квартири шляхом укладення договору купівлі – продажу з Івановим І.І.
На даний момент справа, відносно правомірності реєстрації права власності на зазначену квартиру за Івановою С.С., розглядається у Вигаданому апеляційному адміністративному суді.
У позовній заяві позивач посилається на ст. 48, ст. 50 Закону України «Про власність».
Вважаю, що оскільки спірна квартира – жиле приміщення, то режим проживання в ній повинен регулюватись нормами ЖК України.
Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням.
У статті 116 ЖК України зазначено, що виселення без надання іншого жилого приміщення можливо у випадках:
1) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає; 2) використання житла наймачем або особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням; 3) систематичного порушення наймачем або особами, за дії яких він відповідає, прав та інтересів сусідів; 4) незаконного зайняття жилого приміщення; 5) визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер.
Але жодного з цих випадків відповідачами не було порушено.
Також хочу звернути увагу шановного суду, що іншого житла Степанова С.С. не має. Вищевказана квартира є її єдиним місцем проживання.
Тому виселення Степанової С.М. з займаного приміщення порушує її права, гарантовані статтею 47 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла.
Також вважаю, що при вказаних обставинах, суд не має можливості об’єктивно розглядати справу по суті.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 334, ст. 364, ст. 366 ЦК України, ст. 9, ст. 116 ЖК України, ст. 27, ст. 128 ЦПК України,


п р о ш у:

1. Відмовити Іванову І.І. у задоволені позовних вимог в повному обсязі - за необґрунтованістю.

Додатки:
1. Заперечення на позовну заяву – 3 копії.


08 листопада 2007 року.


Представник за довіреністю                                                               _________________                  Д.Д. Дмитренко